Мінеральне живлення лохини

Живлення лохини

Живлення лохини високорослої це тема, яка все ще турбує прихильників цієї культури. Велика кількість експериментів з цього питання, свідчить про відсутність чіткої відповіді на питання про те, як годувати рослини цього виду?
Вирощувані на плантації культурні сорти лохини отримані від диких форм, спочатку росли в місцевостях з легкими грунтами, бідними на мінеральні речовини, тому потреби в живленні культурних рослин цього виду, в порівнянні з іншими видами плодових і овочевих культур, вирощених в нашій країні, малі (Таблиця 1). Хоча дослідження показують, що для швидкого росту молодих рослин і хороших регулярних врожаїв необхідно здійснювати відповідне живлення.
З азотом обережно
Азот є дуже важливим елементом у формуванні білків. Щороку, в перерахунку на 1 га., в грунт потрапляє близько 8 кг. азоту, отриманого від мінералізації 1% органічної речовини. Кущі лохини, що ростуть на грунтах багатих гумусом, отримують достатню кількість азоту, що виділяється з мінералізації органічної речовини. Але для гарного росту і регулярної врожайності малі дози цього елементу повинні бути внесені щороку. Активне вимивання азоту в кореневій зоні рослин за рахунок інтенсивного зрошення (через краплю) або проливних дощів може призвести до дефіциту (зменшення сили росту рослин, зменшення розміру листя і почервоніння жилок нервів). Молоді рослини лохини часто гинуть через занадто інтенсивне живлення цим елементом в результаті надмірної засоленості ґрунту. Для мінерального живлення плантацій азотом використовуються дві форми добрив: нітратну і амонійну, переважно у співвідношенні 1:5. Добрива, що містять нітрат амонію (NH4NO3) можна використовувати коли рН грунту нижче, ніж 5,0. Вони ідеально підходять для підгодівлі дуже низькими профілактичними дозами (нижче 15 кг/га. N). На грунтах, що мають pH більше ніж 5,0, повинні використовуватись і добрива з більш низьким рН такі як сульфат амонію ( (NH4) 2SO4). Для мінерального живлення лохини можливо також використовувати добрива, що містять сечовину (азот в амідній формі — (CО (NH2) 2) та інші добрива з інгібіторами нітрифікації).
Таблиця 1. Зміст мінералів у листі різних видів сільськогосподарських культур (Корчак, 1998).

Вид рослини

N

P

K

Ca

Mg

S

Fe

B

Mn

Zn

Cu

%

Ppm

Лохина високоросла

1,5

0,1

0,4

0,3

0,2

0,05

60

10

20-200

10

10

Яблуня

2,1

0,2

1,6

1,7

0,3

0,05

40

40

85

25

9

Помідор

4,0

0,6

4,0

2,0

1,0

no1

300

100

100

no1

10

no1 — немає даних
Фосфор і калій
Фосфор є дуже важливим елементом, відповідальним за швидкий ріст кореневої системи і переміщення енергії в рослині. Грунт для вирощування лохини, як правило має дефіцит фосфору і відповідно рослини відчувають голодування в цьому мінералі. З цієї причини краще всього внести високі дози цього елемента перед посадкою нової плантації і щороку додатково вносити фосфор в низьких дозах. В умовах Польщі ніколи не було помічено симптомів дефіциту фосфору на рослинах, отже харчування цим елементом рекомендується виконувати в разі його дефіциту в грунті.
Калій є важливою частиною фотосинтезу і в регулюванні обміну води в рослині. Він повинен вноситися щороку, у зв'язку з інтенсивним переміщенням в більш глибокі шари грунту, що робить його недосяжним для рослин. Калійні добрива зазвичай вносять восени, особливо у випадку калієвої солі (KCl). Вона не повинна бути внесена навесні, через ризик пошкодження коренів іонами хлору — токсичними для ягідних культур. Калій можна вносити також і у вигляді безхлорних комплексних добрив, в яких цей елемент знаходиться у вигляді сульфату калію або калійної селітри.
Кальцій і магній — збалансовані
 Лохина має дуже низьку потребу в кальції і його високий вміст у грунті ускладнює поглинання заліза. Магній, у свою чергу досить легко вимиваються з верхніх шарів грунту. Тому потрібно щорічно, хоч і в низьких дозах вносити під лохину ці елементи. Дефіцит магнію проявляється у вигляді хлорозу на листках. Кальцій і магній є компонентами, вміст яких в грунті повинен бути збалансованим відносно один одного, і при дуже великій кількістю кальцію виступає дефіцит магнію в рослинах. Співвідношення Ca: Mg має бути приблизно 9:1.
Що з мікроелементами
Потреба лохини в марганцю, залізі, борі, міді та цинку мала, але ці елементи відіграють дуже важливу роль у фізіологічних процесах, що відбуваються в рослині. Вміст мікроелементів визначається на основі аналізу листя. Дефіцит цих елементів може статися при рН грунту вище 5,3 і високому вмісту кальцію або фосфору (пожовтіння молодого листя). Дефіцит цих компонентів можна виправити внесенням заліза в хелатній формі або сульфату заліза, а застосування добрив із сіркою, для зниження рН грунту, часто полегшує доступність цих елементів рослинами. Зниження рН грунту повинно бути зроблено принаймні за шість місяців до запланованої посадки з використанням колоїдної сірки, меленої або гранульований. Якщо ця процедура виконується на існуючій плантації, ви повинні використовувати знижену дозу сірки, і цей агротехнічний прийом повинен бути проведений кілька разів. Рекомендується для такої мети використання гранульованої сірки з бентонітом (Vigor S). Ця форма добрива дуже зручна у використанні і має низьку фітотоксичність.
Добриво на практиці
Рослини лохини високорослої потребують мінерального живлення через невелику кореневу систему кущів і вирощування на грунтах з низькою сорбційною здатністю. Відсутність або низький вміст будь-якого з мінералів в грунті може пригнічувати ріст молодих рослин і зменшувати врожайність кущів. У зв'язку з тим, що рослини лохини чутливі до засоленості ґрунту, час застосування і дозування добрив необхідно постійно контролювати. Польські фермери при застосуванні мінерального живлення покладаються на ряд перевірених методів. Найбільш популярним є використання орієнтовних щорічних доз, що визначаються на основі багаторічного досвіду мінерального живлення (табл. 2). Це простий спосіб, який не вимагає великих знань фермера, але найдорожчий через необхідність купувати дорогі добрива щороку. При використанні цього варіанту, часто ми вносимо мінерали, які вже присутні в достатній кількості в грунті. Це підвищує ризик надмірного добрива, особливо небезпечним воно може бути при великій кількості азоту в ґрунті.
Живлення — орієнтовні норми
Норма азоту для лохини високорослої — близько 30-50 кг/га (у чистому елементі), хоча ця норма може бути збільшена і до 80-100 кг/га, при вирощуванні на мінеральних грунтах. На грунтах з високим вмістом органіки норма азоту не повинна перевищувати 30 кг/га. При внесенні цього елемента слід враховувати родючість грунту і тип матеріалу, який буде використаний для мульчування. При застосуванні свіжої тирси слід збільшити норму азотних добрив. Це продиктовано більшою активністю бактерій в тирсі, і відповідно підвищенням потреби в азоті. Норма добрив може бути розділена на дві або три рівні частини.
Внесення калію рекомендується на рівні від 50 до 75 кг. K20/га, а кількість фосфору, що вноситься, має перебувати в діапазоні від 30 до 60 кг Р2О5/га. Вміст фосфору в польських грунтах зазвичай достатній і крім деяких винятків цей елемент не повинен додатково вноситься в грунт. На легких грунтах з низьким вмістом органічної речовини, рекомендується внесення магнію в нормі 20-80 кг MgO/га, переважно у вигляді сульфату магнію. Живлення магнієм повинно здійснюватися щороку, тому що цей елемент легко переміщується в більш глибокі шари і стає недосяжним для рослин.
Таблиця 2. Орієнтовні норми харчування лохини високорослої в Польщі (Ścibisz, 1992р.)

Елемент живлення

Норма в чистому елементі (кг/га)

Форма добрива

Азот

30-50

Сірчанокислий амоній, карбамід

Калій   

50-75

Сірчанокислий калій, калімагнезія, калійна сіль

Фосфор

30-60

Суперфосфат, потрійний суперфосфат, fosforan amonowy

Магній

20-80

Сірчанокислий магній


Таблиця 3. Вміст мінеральних речовин в листках лохини (Gough, 1994р.)

Елемент живлення

Брак живлення

Нижня межа

Верхня межа

Надлишок живлення

N

<1,70%

1,80%

2,10%

>2,50%

P

<0,10%

0,12%

0,40%

>0,80%

K

<0,30%

0,35%

0,65%

>0,95%

Ca

<0,13%

0,40%

0,80%

>1,00%

Mg

<0,08%

0,12%

0,25%

>0,45%

S

<0,10%

0,13%

0,20%

Немає даних

Mn

<23 ppm

50 ppm

350 ppm

>450 ppm

Fe

<60 ppm

60 ppm

200 ppm

>400 ppm

Zn

<8 ppm

8 ppm

30 ppm

>80 ppm

Cu

<5 ppm

5 ppm

20 ppm

>100 ppm

B

<20 ppm

30 ppm

70 ppm

>200 ppm


Таблиця 4. Вміст елементів живлення при оцінці грунту для лохини високорослої (Komosa, 2003р.)

Макроелементи

Мікроелементи

Забруднення

Засолення

 

Елемент

мг/100г грунту 

Елемент

мг/100г грунту 

Елемент

мг/100г грунту 

ЕС mS/cm

 

N (NH4+NO3)

2,5-5,0

Fe

75,0-120,0

Na

< 50

< 50

P

3,0-6,0

Zn

3,0-6,0

K

5,0-8,0

Mn

25,0-40,0

Ca

10,0-30,0

Cu

1,0-4,0

Cl

< 50

Mg

3,0-6,0

B

0,5-1,5

S (SO4)

1,0-3,0

Mo

0,1-1,4


Крім використання методу орієнтовних щорічних доз може бути застосоване мінеральне живлення на основі аналізу грунту і листя. У Сполучених Штатах вважають, що набагато важливіше аналізу ґрунту — аналіз листя, який показує ту кількість поживних речовин, що знаходиться в даний час в рослині. Листя для аналізу повинні бути відібрані через чотири тижні після збору 30% врожаю. Потрібно вибрати молоде здорове листя: 4, 5 і 6, починаючи з верхньої частини стебла. У таблиці 3 наведений запропонований вміст поживних речовин у листової пластини, відповідно до діючих рекомендацій в США.
Для аналізу ґрунту застосовують універсальний метод. Норми вмісту макро і мікроелементів у грунті для лохини високорослої представлені в Таблиці 4. Наведені в ній норми були визначені на підставі результатів багаторічних досліджень, проведених в Аграрному Університеті Познані (Польща). Аналіз грунту особливо корисно проводити перед посадкою рослин, коли можна легко усунути дефіцит калію, фосфору і магнію, а також виконати внесення сірки в грунт. Універсальний аналіз грунту також визначає засолення грунтів в МS, рівень якого повинен бути нижче значення 50.
Візуальна оцінка
Підставою для наступного методу оцінки є візуальний стан кущів, спостереження за рослинами та їх реакцію на внесення добрив або визначення симптомів дефіциту поживних речовин. Цей метод вимагає великого досвіду і знань, тому що симптоми дефіциту або надлишку макро і мікроелементів, часто дуже схожі. Симптоми можуть бути викликані не тільки відсутністю або надлишком даного компонента в грунті, а й неможливістю його поглинання корінням в результаті, наприклад посухи або неправильного рН грунту. Симптоми неправильного внесення добрив найчастіше виявляються тільки в разі критичного відсутності або надлишку поживних речовин. У цьому випадку, першою реакцією фермера, повинно бути внесення добрив по листу, щоб мінімізувати стрес для рослини і знизити ризик втрати врожаю. З практичної точки зору, найкраще використовувати всі методи оцінки харчування рослин одночасно.
Аналіз грунту, слід проводити кожні 2-3 роки, а за результатами аналізу робити поправки в живленні.
Гранульовані добрива і фертигація
Основним способом внесення добрив на плантаціях лохини високорослої є спосіб з використанням звичайних гранульованих добрив.
Мінерали, які мають властивість сильно зв'язуватися грунтом — фосфор і калій — ми вносимо кожні кілька років, ті які легко вимиваються — азот, магній — кожен рік або навіть кілька разів протягом року. Протягом перших двох років вирощування лохини, добрива розсипаються навколо молодих рослин, а починаючи від третього року в ряди рослин. Kущі лохини мають неглибоку кореневу систему і тому немає можливості змішування добрив з грунтом, тому ці добрива просочуються у грунт під час дощу або поливу. Застосування добрив розчинних у воді, що використовуються для зрошення, дає можливість одночасно доставляти і поживні речовини для рослин і воду. Використання фертигації дозволяє систематично і цілеспрямовано подавати живлення безпосередньо до активної частини кореневої системи. Дуже важливою причиною, чому повинна бути використана фертигація, для вирощування лохини є вимивання поживних речовин під крапельною стрічкою. Це стосується не тільки таких легко рухомим мінералів як азот і магній, а й мало рухомого фосфору. Використання поливу без фертигації може досить швидко привести до мінеральної недостатності, викликаної відсутністю поживних речовин в межах коренів. Крім того, змочування грунту в системі крапельного поливу збільшує масу і активність коренів, що прискорює зниження концентрації іонів в грунті. Основною перевагою фертигації є здатність швидко доставити добриво в зону безпосередньої близькості активних коренів, що дозволяє використовувати менше добрив з більш точним дозуванням. Недолік цієї системи — висока вартість встановлення крапельного поливу і добрив.

Переклад з польського журналу 'Haslo ogronicze' №4 за 2012 рік.