Загальна інформація
Найбільш поширеним питанням людей, які бажають закласти плантацію фундука є питання вибору сортів. Ще зовсім недавно я теж не мав на нього однозначної відповіді. Давайте спробуємо розібратися в цьому питанні разом. Багатьох цікавить доступність сортів, районування, якість посадкового матеріалу та вже закладені сади, які вступили у плодоношення.
Для вирощування на території України найбільше на мою думку підходять ті сорти, які вирощує наш сусід Польща. Хто подорожував територією Польщі могли на власні очі бачити великі посадки як молодих горішників так і 20-30 річні сади фундука, які дають гарні та регулярні врожаї в кліматичних умовах, подібних до кліматичних умов України.
У західних країнах, які є головними виробниками фундука (Туреччина, Італія, Іспанія, Франція і США), а також в Польщі поділ сортів відбувається на 2 основних групи:
Найбільш поширеним питанням людей, які бажають закласти плантацію фундука є питання вибору сортів. Ще зовсім недавно я теж не мав на нього однозначної відповіді. Давайте спробуємо розібратися в цьому питанні разом. Багатьох цікавить доступність сортів, районування, якість посадкового матеріалу та вже закладені сади, які вступили у плодоношення.
Для вирощування на території України найбільше на мою думку підходять ті сорти, які вирощує наш сусід Польща. Хто подорожував територією Польщі могли на власні очі бачити великі посадки як молодих горішників так і 20-30 річні сади фундука, які дають гарні та регулярні врожаї в кліматичних умовах, подібних до кліматичних умов України.
У західних країнах, які є головними виробниками фундука (Туреччина, Італія, Іспанія, Франція і США), а також в Польщі поділ сортів відбувається на 2 основних групи:
- десертні (для свіжого споживання)
- промислові (сорти для кондитерської та хлібопекарської промисловості).
Десертні
в свою чергу поділяються на 2 підгрупи: сорти для механізованого збору
(горіхи яких добре випадають з покриви і можуть збиратися за допомогою
промислових пилососів) та аматорські (горіхи тільки частково випадають з
покриви або взагалі не випадають).
Десертні сорти - горіхи з досить тонкою шкаралупою, солодкуватим та великим ядром без плівки або з делікатною плівкою, яка має добре відділятися, та повинно гарно заповнювати шкаралупу.
Промислові сорти, в основному для кондитерської промисловості, повинні мати дрібні горіхи, краще круглої форми, розміром не більше стандартного розміру шоколадки. Наприклад, фірма Cadbury-Wedel купує круглі ядра горіха розміром 10,5-13,5 мм, тоді як італійська мережа фірми Ferrero купує круглі ядра 12-14 мм. Така сировина користується все більшим попитом на заході та має преміальну ціну 13-15 Євро за кілограм. Горіхи повинні мати хороший смак і легко піддаватися бланшуванню (обсмажування при температурі близько 120 °С протягом близько 30 хвилин або при температурі близько 200 °С протягом близько 10 хвилин). Плоди більшого розміру з смачними ядрами, також можуть бути використані в кондитерській промисловості в подрібненому вигляді при виробництві різних виробів. Основна умова, це майже 100% випадання горіха з покриви.
Сорти фундука також діляться на ті, які призначені для товарних посадок, і на аматорські. Для товарних посадок на великих ділянках використовуються сорти з хорошою морозостійкістю, раннім вступом в плодоношення, стабільним та щедрим врожаєм. Сорти, які призначені для продажу на свіжий ринок, повинні характеризуватися великими і красивими горіхами з ароматним, солодкуватим і смачним ядром. Горіхи під час дозрівання мають легко випадати з покриви, що дозволяє застосовувати механізований збір.
При закладці промислових садів від 30-40 га. краще підбирати ті сорти, горіхи яких відповідають вимогам кондитерської промисловості. Для кондитерки підійде група сортів з круглим горіхом невеликого розміру: Tonda Gentile delle Langhe (TGDL), Tonda Gentile Romana, Tonda di Giffoni та сорти з більшим горіхом для використання в уже подрібненому вигляді: Барселонський, Чудо з Болвіллера, Губенський, Каталонський, Галле.
Десертні сорти - горіхи з досить тонкою шкаралупою, солодкуватим та великим ядром без плівки або з делікатною плівкою, яка має добре відділятися, та повинно гарно заповнювати шкаралупу.
Промислові сорти, в основному для кондитерської промисловості, повинні мати дрібні горіхи, краще круглої форми, розміром не більше стандартного розміру шоколадки. Наприклад, фірма Cadbury-Wedel купує круглі ядра горіха розміром 10,5-13,5 мм, тоді як італійська мережа фірми Ferrero купує круглі ядра 12-14 мм. Така сировина користується все більшим попитом на заході та має преміальну ціну 13-15 Євро за кілограм. Горіхи повинні мати хороший смак і легко піддаватися бланшуванню (обсмажування при температурі близько 120 °С протягом близько 30 хвилин або при температурі близько 200 °С протягом близько 10 хвилин). Плоди більшого розміру з смачними ядрами, також можуть бути використані в кондитерській промисловості в подрібненому вигляді при виробництві різних виробів. Основна умова, це майже 100% випадання горіха з покриви.
Сорти фундука також діляться на ті, які призначені для товарних посадок, і на аматорські. Для товарних посадок на великих ділянках використовуються сорти з хорошою морозостійкістю, раннім вступом в плодоношення, стабільним та щедрим врожаєм. Сорти, які призначені для продажу на свіжий ринок, повинні характеризуватися великими і красивими горіхами з ароматним, солодкуватим і смачним ядром. Горіхи під час дозрівання мають легко випадати з покриви, що дозволяє застосовувати механізований збір.
При закладці промислових садів від 30-40 га. краще підбирати ті сорти, горіхи яких відповідають вимогам кондитерської промисловості. Для кондитерки підійде група сортів з круглим горіхом невеликого розміру: Tonda Gentile delle Langhe (TGDL), Tonda Gentile Romana, Tonda di Giffoni та сорти з більшим горіхом для використання в уже подрібненому вигляді: Барселонський, Чудо з Болвіллера, Губенський, Каталонський, Галле.
Аматорські сорти в
основному вирощуються на домашніх ділянках. Вони повинні мати слабку
силу росту, хорошу стійкість до шкідників і хвороб, бути толерантними до
грунтово-кліматичних умов. Плоди великі з гарним і смачним ядром.
Деякі сорти поєднують у собі промислові, аматорські та декоративні властивості. Це сорти з червоним листям Сирена, Ламберта Червонолистий, Варшавський Червоний та ін.
В ідеалі маса ядра в горіхові має бути 50 і більше відсотків. В основній групі сортів, які вирощують поляки, маса ядра у горіху коливається біля 45%. Це сорти: Барселонський, Чудо з Болвіллера, Губенський, Каталонський, Галле. Усі ці сорти можна висаджувати в промислових горішниках під механізований збір. Оцінку виходу ядра проводять приблизно через 3-4 тижні після збору та попереднього сушіння, при цьому вміст вологи не має бути більшим за 6%
В останні роки із США та Італії почали завозитися нові сорти фундука. Як вони поведуть себе в Україні невідомо, на мою особисту думку, майбутнє у них досить перспективне. Фундук доволі пластична культура і дуже швидко пристосовується до більш сурових умов вирощування. Основну увагу потрібно приділити районуванню та вегетативному розмноженню саджанців через відводки. Саме так з кожним наступним поколінням сорт набуває більшої стійкості до кліматичних умов вирощування.
В останні пару років йде інтенсивна реклама розмноження фундука через мікро черенкування (in-vitro). Метод гарний для швидкого розмноження, та такі рослини на мою думку не будуть пристосовані до наших з Вами умов вирощування, так як вихідний матеріал береться з рослин, які вирощувалися у більш комфортніших умовах, сорти із Італії та США (штати Орегон та Каліфорнія) взагалі могли не бачити морозів. Купуючи такі саджанці Ви берете на себе усі ризики щодо їх подальшого існування.
Багато із нас стикається з тим фактом, що саджанці, які були привезені з Італії, США чи Криму погано розвиваються та слабо плодоносять, а от ті відводки, які ми виростили із цих саджанців ведуть себе на цій же ділянці набагато краще. Це і є початком районування. Через кілька поколінь сорт, який був привезений з більш теплого клімату, може показувати досить хороші результати. Так у Польщі районували усі ті сорти, які в 60-десятих роках 20 століття були привезені з Іспанії та Італії і дотепер є базовими сортами для вирощування. Тому саме ці сорти ми взяли за основу коли закладали маточник горизонтальних відводків. Це сорти: Барселонський, Косфорд, Галле, Каталонський, Сирена, Королівський з Трапезунду, Трапезунський та інші сорти із Польщі.
В нашому господарстві багато уваги ми приділяємо саме районуванню та випробуванню сортів з різних кліматичних зон. З цією метою в цьому році був запущений новий об'єкт, де ми висадили біля 30 сортів фундука. Це сорти польського походження, з Італії та США. Як вони поведуть себе в наших умовах поки не зрозуміло, але згадуючи історію цієї культури від закінчення льодовикового періоду і до тепер ми маємо надію провести загартування цих рослин та їх районування до місцевих умов вирощування.
Мікоризація саджанців фундука - це 50% успіху. Саме тому ми проводимо цей агрозахід ще у маточнику. І всі наші саджанці фундука потрапляють до покупця вже мікоризовані.
Деякі сорти поєднують у собі промислові, аматорські та декоративні властивості. Це сорти з червоним листям Сирена, Ламберта Червонолистий, Варшавський Червоний та ін.
В ідеалі маса ядра в горіхові має бути 50 і більше відсотків. В основній групі сортів, які вирощують поляки, маса ядра у горіху коливається біля 45%. Це сорти: Барселонський, Чудо з Болвіллера, Губенський, Каталонський, Галле. Усі ці сорти можна висаджувати в промислових горішниках під механізований збір. Оцінку виходу ядра проводять приблизно через 3-4 тижні після збору та попереднього сушіння, при цьому вміст вологи не має бути більшим за 6%
В останні роки із США та Італії почали завозитися нові сорти фундука. Як вони поведуть себе в Україні невідомо, на мою особисту думку, майбутнє у них досить перспективне. Фундук доволі пластична культура і дуже швидко пристосовується до більш сурових умов вирощування. Основну увагу потрібно приділити районуванню та вегетативному розмноженню саджанців через відводки. Саме так з кожним наступним поколінням сорт набуває більшої стійкості до кліматичних умов вирощування.
В останні пару років йде інтенсивна реклама розмноження фундука через мікро черенкування (in-vitro). Метод гарний для швидкого розмноження, та такі рослини на мою думку не будуть пристосовані до наших з Вами умов вирощування, так як вихідний матеріал береться з рослин, які вирощувалися у більш комфортніших умовах, сорти із Італії та США (штати Орегон та Каліфорнія) взагалі могли не бачити морозів. Купуючи такі саджанці Ви берете на себе усі ризики щодо їх подальшого існування.
Багато із нас стикається з тим фактом, що саджанці, які були привезені з Італії, США чи Криму погано розвиваються та слабо плодоносять, а от ті відводки, які ми виростили із цих саджанців ведуть себе на цій же ділянці набагато краще. Це і є початком районування. Через кілька поколінь сорт, який був привезений з більш теплого клімату, може показувати досить хороші результати. Так у Польщі районували усі ті сорти, які в 60-десятих роках 20 століття були привезені з Іспанії та Італії і дотепер є базовими сортами для вирощування. Тому саме ці сорти ми взяли за основу коли закладали маточник горизонтальних відводків. Це сорти: Барселонський, Косфорд, Галле, Каталонський, Сирена, Королівський з Трапезунду, Трапезунський та інші сорти із Польщі.
В нашому господарстві багато уваги ми приділяємо саме районуванню та випробуванню сортів з різних кліматичних зон. З цією метою в цьому році був запущений новий об'єкт, де ми висадили біля 30 сортів фундука. Це сорти польського походження, з Італії та США. Як вони поведуть себе в наших умовах поки не зрозуміло, але згадуючи історію цієї культури від закінчення льодовикового періоду і до тепер ми маємо надію провести загартування цих рослин та їх районування до місцевих умов вирощування.
Мікоризація саджанців фундука - це 50% успіху. Саме тому ми проводимо цей агрозахід ще у маточнику. І всі наші саджанці фундука потрапляють до покупця вже мікоризовані.
З наведеної вище інформації стає зрозуміло, що однозначної відповіді на
запитання "що садити" дати неможливо. Зате кожен зможе підібрати сорти
для своїх умов вирощування, розміру насаджень та ринку збуту.
Великі господарства повинні віддати перевагу сортам для кондитерки та орієнтуватися на вихід продукції за кордон, особливо у Європу та країни сходу, де уся культура побудована на споживанні горіха. Тоді як малі господарства з площами посадки 3-5га. повинні віддавати перевагу десертним промисловим сортам для свіжого ринку всередині країни.
1) Статус ділянки під закладку фундукового саду
Так як сад фундука може з успіхом експлуатуватися на протязі 50-60, а то й 100 років, то перед посадкою потрібно приділити особливу увагу правильному оформленню землі під нього. Це може бути або власна земельна ділянка, або орендована на термін мінімум 25 років із першочерговим правом оренди або викупу.
2) Історія ділянки відносно пестицидного тиску
Посадка садів фундука після зернових чи олійних культур:
Після весняного застосування хломазону (Command 480 EC) чи хлоросульфурону (Glean 75 WG, Chisel 75 WG) в зернових культурах, фундук можна садити лише на весні наступного року. Після обприскування зернових чи ріпаку гербіцидами, які мають в своєму складі амінопирамід, похідна з піридини (Astor 360 Sl, Dragon 450 WG, Lancet Plus 125 WG, Mustang Forte 195 SE, Pontos), сади можна висаджувати не раніше ніж через 12-24 місяців.
Це інформація для тих, хто буде використовувати ділянку після закінчення оренди землі великими аграрними компаніями. Постарайтеся взнати історію цієї ділянки в плані використання гербіцидів і лише тоді приймайте рішення про закладку саду.
3) Підготовка грунту під посадку:
а) боротьба з багаторічними бур'янами
Сад фундука закладається на багато років. Тому особливу увагу потрібно звернути на багаторічні та однорічні бур’яни. Особливо це актуально для занедбаних ділянок, які кілька останніх років не оброблялися. Починати усі роботи бажано з весни, коли вони активно ростуть і є досить вразливими до внесення гербіцидів на основі солей гліфосату. Деяких багаторічних бур’янів досить важко позбутися самим лише гліфосатом.
Для знищення сосенки, щаввелю кінського і т.п. до гербіцидів із групи гліфосатів потрібно додати препарати з похідних карбоксилових кислот чи піридин, з дією схожою до ауксин - МСРА (Chwasto Exstra 300 SL) і флуроксипура (Starane 250 EC). Ці гербіциди потрібно використовувати при температурі вище +10 градусів та при погоді без дощу.
Великі господарства повинні віддати перевагу сортам для кондитерки та орієнтуватися на вихід продукції за кордон, особливо у Європу та країни сходу, де уся культура побудована на споживанні горіха. Тоді як малі господарства з площами посадки 3-5га. повинні віддавати перевагу десертним промисловим сортам для свіжого ринку всередині країни.
1) Статус ділянки під закладку фундукового саду
Так як сад фундука може з успіхом експлуатуватися на протязі 50-60, а то й 100 років, то перед посадкою потрібно приділити особливу увагу правильному оформленню землі під нього. Це може бути або власна земельна ділянка, або орендована на термін мінімум 25 років із першочерговим правом оренди або викупу.
2) Історія ділянки відносно пестицидного тиску
Посадка садів фундука після зернових чи олійних культур:
Після весняного застосування хломазону (Command 480 EC) чи хлоросульфурону (Glean 75 WG, Chisel 75 WG) в зернових культурах, фундук можна садити лише на весні наступного року. Після обприскування зернових чи ріпаку гербіцидами, які мають в своєму складі амінопирамід, похідна з піридини (Astor 360 Sl, Dragon 450 WG, Lancet Plus 125 WG, Mustang Forte 195 SE, Pontos), сади можна висаджувати не раніше ніж через 12-24 місяців.
Це інформація для тих, хто буде використовувати ділянку після закінчення оренди землі великими аграрними компаніями. Постарайтеся взнати історію цієї ділянки в плані використання гербіцидів і лише тоді приймайте рішення про закладку саду.
3) Підготовка грунту під посадку:
а) боротьба з багаторічними бур'янами
Сад фундука закладається на багато років. Тому особливу увагу потрібно звернути на багаторічні та однорічні бур’яни. Особливо це актуально для занедбаних ділянок, які кілька останніх років не оброблялися. Починати усі роботи бажано з весни, коли вони активно ростуть і є досить вразливими до внесення гербіцидів на основі солей гліфосату. Деяких багаторічних бур’янів досить важко позбутися самим лише гліфосатом.
Для знищення сосенки, щаввелю кінського і т.п. до гербіцидів із групи гліфосатів потрібно додати препарати з похідних карбоксилових кислот чи піридин, з дією схожою до ауксин - МСРА (Chwasto Exstra 300 SL) і флуроксипура (Starane 250 EC). Ці гербіциди потрібно використовувати при температурі вище +10 градусів та при погоді без дощу.
Тільки через 3 тижні грунт можна обробляти. Якщо середньодобова
температура повітря після внесення гербіцидів тримається на рівні 12-15
градусів, ягідні культури можна висаджувати через 3-4 тижні після
внесення гліфосатів та через 5-6 тижнів після внесення синтетичних
ауксин. Холодна погода та посуха продовжують термін розпаду гербіцидів.
Після спливання терміну очікування дії внесених гербіцидів потрібно
провести фрезування чи дискування поля. Важливе значення також має
прохід місця майбутніх рядів агрегатом під назвою чизель. Цей агрегат
зриває так звану грунтову підошву на глибину 50-60см, що створює
рослинам кращі умови для вкорінення та розвитку кореневої системи в
перші роки життя. Коріння саджанця проникає набагато глибше до грунту і
рослина стає більш стійкою до засухи. Далі поле можна переорати на
глибину 25-30см. з оборотом пласта, при цьому усі подрібнені залишки
рослинності будуть внесені до грунту.
б) комплексна боротьба з насінням однорічних бур'янів
Тільки від цього моменту починається боротьба з однорічними бур’янами. Заключається вона в перемішуванні грунту фрезою для стимулювання проростання якнайбільшої кількості насіння однорічних бур’янів з наступним їх знищенням. Прохід фрезою потрібно робити по мірі проростання бур’янів і буде залежати від температури повітря та рівня опадів. На протязі літа потрібно зробити 5-6 фрезувань. Головним нюансом є прохід завжди на однакову глибину або її зменшення при наступному фрезуванні на 1-2см. Якщо глибина обробки буде збільшуватися, а не зменшуватися, то ми будемо підіймати з грунту нову порцію насіння і роботу потрібно буде починати спочатку.
Важливим моментом є збагачення грунту органікою. Висів гірчиці та гречки з майбутнім приорюванням не лише збагатить грунт органічною речовиною, а й допоможе у боротьбі з грунтовими шкідниками.
в) комплексна боротьба з грунтовими шкідниками
Головним та найшкідливішим на мій погляд є хрущ, а саме його личинки (борозняк). Період розвитку може коливатися від 3 до 4 років в залежності від кормової бази та перебігу погоди. Личинка може частково або повністю знищувати молоді насадження. Основними періодами харчування є частина весни до настання періоду високих температур та після спадання спеки перед настанням холодів. Тільки у ці періоди можна ефективно боротися з цим шкідником.
Якщо до цього періоду не проводилися жодні заходи боротьби пов’язані зі зменшенням чисельності грунтових шкідників, тоді можна застосувати внесення препаратів на основі хлорпірифосу (Піренекс, Дуршбан і т.п.). Норма внесення 10л/га. Препарат вноситься методом обприскування грунту за допомогою польового гербіцидного оприскувача з наступним фрезуванням одразу після внесення препарату. Вносити препарат потрібно в прохолодну, похмуру погоду, краще ввечері чи вночі. Після посадки, препарат можна використовувати для профілактики наступні 1-2 роки дотримуючись термінів очікування (розкладу препарату). Багато ягідників помічають в період цвітіння суниці як багато кущів прямо на очах гинуть. Це робота личинки хруща. Застосувавши препарат в цей час, збирати та споживати ягоду заборонено, так як термін розкладу препарату в грунті складає 45-60 днів.
г) вирівнювання площі
д) зниження рівня грунтових вод
е) аналіз грунту та внесення добрив для відновлення базового живлення
б) комплексна боротьба з насінням однорічних бур'янів
Тільки від цього моменту починається боротьба з однорічними бур’янами. Заключається вона в перемішуванні грунту фрезою для стимулювання проростання якнайбільшої кількості насіння однорічних бур’янів з наступним їх знищенням. Прохід фрезою потрібно робити по мірі проростання бур’янів і буде залежати від температури повітря та рівня опадів. На протязі літа потрібно зробити 5-6 фрезувань. Головним нюансом є прохід завжди на однакову глибину або її зменшення при наступному фрезуванні на 1-2см. Якщо глибина обробки буде збільшуватися, а не зменшуватися, то ми будемо підіймати з грунту нову порцію насіння і роботу потрібно буде починати спочатку.
Важливим моментом є збагачення грунту органікою. Висів гірчиці та гречки з майбутнім приорюванням не лише збагатить грунт органічною речовиною, а й допоможе у боротьбі з грунтовими шкідниками.
в) комплексна боротьба з грунтовими шкідниками
Головним та найшкідливішим на мій погляд є хрущ, а саме його личинки (борозняк). Період розвитку може коливатися від 3 до 4 років в залежності від кормової бази та перебігу погоди. Личинка може частково або повністю знищувати молоді насадження. Основними періодами харчування є частина весни до настання періоду високих температур та після спадання спеки перед настанням холодів. Тільки у ці періоди можна ефективно боротися з цим шкідником.
Якщо до цього періоду не проводилися жодні заходи боротьби пов’язані зі зменшенням чисельності грунтових шкідників, тоді можна застосувати внесення препаратів на основі хлорпірифосу (Піренекс, Дуршбан і т.п.). Норма внесення 10л/га. Препарат вноситься методом обприскування грунту за допомогою польового гербіцидного оприскувача з наступним фрезуванням одразу після внесення препарату. Вносити препарат потрібно в прохолодну, похмуру погоду, краще ввечері чи вночі. Після посадки, препарат можна використовувати для профілактики наступні 1-2 роки дотримуючись термінів очікування (розкладу препарату). Багато ягідників помічають в період цвітіння суниці як багато кущів прямо на очах гинуть. Це робота личинки хруща. Застосувавши препарат в цей час, збирати та споживати ягоду заборонено, так як термін розкладу препарату в грунті складає 45-60 днів.
г) вирівнювання площі
д) зниження рівня грунтових вод
е) аналіз грунту та внесення добрив для відновлення базового живлення
Рівень рН грунту
Кожна культура як і фундук розвивалася в дикій природі тисячі років і для свого розвитку має мати оптимальний для себе рівень кислотності чи рівень рН грунту. Якщо до прикладу для лохини цей рівень 4.3 – 4.8, а для малини це 5.6 – 6.2, то для фундука це 6.8 - 7.2 Тому плануючи посадку будь-якої культури насамперед потрібно розуміти потреби даної культури, як у волого забезпеченні та живленні так і у рівні рН грунту. Створивши для рослини оптимальний рівень рН можна зекономити від 20 до 30 % добрив. Якщо грунти кислі (4.5 – 5.0), а нам потрібно під фундук підняти рівень рН до 7.0, тоді проводять вапнування грунту. Для цього можна використати вапнякове борошно, яке має в своєму складі не лише кальцій, а й магній. Але якщо грунт має карбонатну реакцію рН 8.0 – 8.5 тоді для зниження цього рівня нам буде потрібне внесення в грунт колоїдної сірки. Після розсипання і сірку і вапно потрібно вимішати з грунтом на глибину 20-25см. Після вапнування посадка рослин можлива через 90–120 днів. Після внесення сірки процес розкладу відбувається значно довше, при її перетравленні грунтовими бактеріями виділяється сірчана кислота і таким чином проходить підкислення грунту. Тому висаджувати рослини після внесення сірки рекомендується мінімум через пів року.
Завжди дешевше підібрати культуру під природній рівень рН грунту, ніж змінювати природній рівень рН під культуру.
3) Базове живлення (органіка та мінералка)
Без застосування органіки неможливо експлуатувати грунти на протязі багатьох років. Всі ми знаємо, що грунт, це живий організм, в якому в симбіозі знаходяться мільйони бактерій, грибів та всілякої грунтової живності. Внесення органіки створює для усієї грунтової біоти кормову базу, простими словами обідній стіл, з якого харчується також і рослина. Однобоке внесення мінерального живлення вбиває грунт, погіршує повітряно-водний баланс. Тому дуже важливо підтримувати біологічну життєдіяльність грунтів через правильне застосування органічних та мінеральних добрив та покращенням життєдіяльності мікроорганізмів створюючи їм потрібні умови. Частково досягнути цього можна через застосування мульчування та внесення препаратів, які у своєму складі мають комплекс корисних мікроорганізмів.
Для початку потрібно зрозуміти, що таке живлення рослини. Не вдаючись до наукових термінів розповім по простому.
Що таке базове живлення?
Основне живлення рослина отримує з грунту. Тому перед тим як висаджувати ягідник потрібно провести базовий аналіз грунту і на підставі результатів внести в грунт лише ті мінерали, яких там не вистачає. Не можна сліпо вносити будь-яке добриво не знаючи точного складу цього добрива, потреб грунту та потреб самої рослини. При перекосі живлення (коли одного з елементів набагато більше ніж іншого) рослина не зможе їх засвоїти. Основна частина добрив може бути доступною рослині тільки після розщеплення мікроорганізмами та грунтовою живністю, тому ми в своєму господарстві в обов’язковому порядку застосовуємо осіннє внесення органічних добрив, таким чином створюючи так звану кормову базу для грунтової живності. Найбезпечніше на мій погляд добриво, це гранульований курячий чи перепелиний послід, який пройшов термообробку. З таким добривом ми не внесемо на поле збудників хвороб чи насіння бур’янів як у випадку свіжого перегною.
Є кілька основних принципів потреби рослини в елементах живлення (мінералах): азоті (N), фосфорі (P), калії (K), кальції (Ca), магнії (Mg), сірці (S) та інших елементів відносно періоду вегетації.
Азот - потрібен рослині для будівництва вегетативної маси в період активного росту. Може знаходитися в добривах в різних формах і переходити в доступні чи недоступні для рослини форми через взаємодію в грунті. Чим більше в грунті гумусу, тим більше азоту зв’язується і затримується в грунті і рослина має можливість його засвоїти. Гумус виступає в ролі акумулятора азоту доступного рослині.
Фосфор - виступає в рослині у ролі джерела енергії. Найбільше потрібен для створення чи регенерації кореневої системи після зими та у період цвітіння. У грунті часто забагато фосфору, але він не доступний рослині через неправильний рівень рН грунту та погані умови життєдіяльності мікроорганізмів. Створивши оптимальні умови (вологість, освітлення, температурний режим) життєдіяльності мікроорганізмів можна практично обійтися без додаткового внесення фосфору. Це ми зможемо зробити через мульчування прикореневої зони та залуження міжрядь з регулярним скошуванням трави і залишенням її на місці для перегнивання.
Калій - приймає участь у білковому обміні, сприяє стійкості рослини до низьких та високих температур, допомагає у засвоюванні азоту. Калій підвищує стійкість рослини до хвороб, відіграє важливу роль у підготовці рослини до зими та якості плодів.
Кальцій - елемент який у великій кількості потрібен на старті рослини для будівництва вегетативної маси. Також важливий для якості плодів. Кальцій грає важливу роль на етапі створення листового апарату рослини. Особливо важливою є наявність кальцію в грунті. Кальцій рухається виключно в одну сторону, від кореня до листків. Проблемою може стати недостатня кількість вологи в грунті, тоді навіть при достатній кількості цього елементу в грунті рослина не в змозі взяти його. Також кальцій (Са) може не засвоюватися рослиною при великій кількості в грунті калію (К), тому внесення калію ранньою весною не бажане. Важливим фактором є можливість створення рослиною ауксинів, з допомогою яких кальцій може переміщуватися по рослині. Для запуску механізму так званого ауксиново–кальцієвого насоса можна застосувати препарати з вмістом ауксинів і таким чином допомогти рослині взяти кальцій з грунту.
Кожна культура як і фундук розвивалася в дикій природі тисячі років і для свого розвитку має мати оптимальний для себе рівень кислотності чи рівень рН грунту. Якщо до прикладу для лохини цей рівень 4.3 – 4.8, а для малини це 5.6 – 6.2, то для фундука це 6.8 - 7.2 Тому плануючи посадку будь-якої культури насамперед потрібно розуміти потреби даної культури, як у волого забезпеченні та живленні так і у рівні рН грунту. Створивши для рослини оптимальний рівень рН можна зекономити від 20 до 30 % добрив. Якщо грунти кислі (4.5 – 5.0), а нам потрібно під фундук підняти рівень рН до 7.0, тоді проводять вапнування грунту. Для цього можна використати вапнякове борошно, яке має в своєму складі не лише кальцій, а й магній. Але якщо грунт має карбонатну реакцію рН 8.0 – 8.5 тоді для зниження цього рівня нам буде потрібне внесення в грунт колоїдної сірки. Після розсипання і сірку і вапно потрібно вимішати з грунтом на глибину 20-25см. Після вапнування посадка рослин можлива через 90–120 днів. Після внесення сірки процес розкладу відбувається значно довше, при її перетравленні грунтовими бактеріями виділяється сірчана кислота і таким чином проходить підкислення грунту. Тому висаджувати рослини після внесення сірки рекомендується мінімум через пів року.
Завжди дешевше підібрати культуру під природній рівень рН грунту, ніж змінювати природній рівень рН під культуру.
3) Базове живлення (органіка та мінералка)
Без застосування органіки неможливо експлуатувати грунти на протязі багатьох років. Всі ми знаємо, що грунт, це живий організм, в якому в симбіозі знаходяться мільйони бактерій, грибів та всілякої грунтової живності. Внесення органіки створює для усієї грунтової біоти кормову базу, простими словами обідній стіл, з якого харчується також і рослина. Однобоке внесення мінерального живлення вбиває грунт, погіршує повітряно-водний баланс. Тому дуже важливо підтримувати біологічну життєдіяльність грунтів через правильне застосування органічних та мінеральних добрив та покращенням життєдіяльності мікроорганізмів створюючи їм потрібні умови. Частково досягнути цього можна через застосування мульчування та внесення препаратів, які у своєму складі мають комплекс корисних мікроорганізмів.
Для початку потрібно зрозуміти, що таке живлення рослини. Не вдаючись до наукових термінів розповім по простому.
Що таке базове живлення?
Основне живлення рослина отримує з грунту. Тому перед тим як висаджувати ягідник потрібно провести базовий аналіз грунту і на підставі результатів внести в грунт лише ті мінерали, яких там не вистачає. Не можна сліпо вносити будь-яке добриво не знаючи точного складу цього добрива, потреб грунту та потреб самої рослини. При перекосі живлення (коли одного з елементів набагато більше ніж іншого) рослина не зможе їх засвоїти. Основна частина добрив може бути доступною рослині тільки після розщеплення мікроорганізмами та грунтовою живністю, тому ми в своєму господарстві в обов’язковому порядку застосовуємо осіннє внесення органічних добрив, таким чином створюючи так звану кормову базу для грунтової живності. Найбезпечніше на мій погляд добриво, це гранульований курячий чи перепелиний послід, який пройшов термообробку. З таким добривом ми не внесемо на поле збудників хвороб чи насіння бур’янів як у випадку свіжого перегною.
Є кілька основних принципів потреби рослини в елементах живлення (мінералах): азоті (N), фосфорі (P), калії (K), кальції (Ca), магнії (Mg), сірці (S) та інших елементів відносно періоду вегетації.
Азот - потрібен рослині для будівництва вегетативної маси в період активного росту. Може знаходитися в добривах в різних формах і переходити в доступні чи недоступні для рослини форми через взаємодію в грунті. Чим більше в грунті гумусу, тим більше азоту зв’язується і затримується в грунті і рослина має можливість його засвоїти. Гумус виступає в ролі акумулятора азоту доступного рослині.
Фосфор - виступає в рослині у ролі джерела енергії. Найбільше потрібен для створення чи регенерації кореневої системи після зими та у період цвітіння. У грунті часто забагато фосфору, але він не доступний рослині через неправильний рівень рН грунту та погані умови життєдіяльності мікроорганізмів. Створивши оптимальні умови (вологість, освітлення, температурний режим) життєдіяльності мікроорганізмів можна практично обійтися без додаткового внесення фосфору. Це ми зможемо зробити через мульчування прикореневої зони та залуження міжрядь з регулярним скошуванням трави і залишенням її на місці для перегнивання.
Калій - приймає участь у білковому обміні, сприяє стійкості рослини до низьких та високих температур, допомагає у засвоюванні азоту. Калій підвищує стійкість рослини до хвороб, відіграє важливу роль у підготовці рослини до зими та якості плодів.
Кальцій - елемент який у великій кількості потрібен на старті рослини для будівництва вегетативної маси. Також важливий для якості плодів. Кальцій грає важливу роль на етапі створення листового апарату рослини. Особливо важливою є наявність кальцію в грунті. Кальцій рухається виключно в одну сторону, від кореня до листків. Проблемою може стати недостатня кількість вологи в грунті, тоді навіть при достатній кількості цього елементу в грунті рослина не в змозі взяти його. Також кальцій (Са) може не засвоюватися рослиною при великій кількості в грунті калію (К), тому внесення калію ранньою весною не бажане. Важливим фактором є можливість створення рослиною ауксинів, з допомогою яких кальцій може переміщуватися по рослині. Для запуску механізму так званого ауксиново–кальцієвого насоса можна застосувати препарати з вмістом ауксинів і таким чином допомогти рослині взяти кальцій з грунту.
Для
зв’язування 1кг. азоту грунтом може використовуватися від 1до 3кг.
кальцію. Це залежить від форми азоту, який знаходиться в конкретному
добриві. Дуже важливо розуміти, що за перші 5-6 тижнів розвитку рослина
спроможна зробити запас 90% кальцію, який буде потрібен їй на весь
період вегетації.
Магній - має важливе значення у фотосинтезі, підсилює рухливість фосфору в грунті та стимулює його засвоювання.
Але зараз хотів би поговорити не про це, а про правильний баланс елементів живлення відносно періодів вегетації. Розкажу деякі моменти. Ранньою весною рослина для правильного росту має мати перевагу у живленні кальцієм та азотом. При цьому азот мусить бути в аміачній формі і навіть у холодну погоду засвоюватися рослиною. Ця форма азоту сприяє розвитку кореневої системи та кращому засвоюванню фосфору. Найкраще застосувати в цей період аміачну селітру, яка має в своєму складі дві форми азоту: амонійну – доступну відразу після застосування і нітратну – з пролонгованою дією, яка позитивно впливає на засвоєння калію, магнію і кальцію. В цей період рослина потребує багато кальцію і мінімум калію. При великому рівні калію в грунті у цей період, засвоювання кальцію відбувається дуже важко, тому живлення калієм потрібно розпочинати пізніше, щоб не створювати дисбаланс живлення калій – кальцій на початковій стадії вегетації рослини. Не потрібно забувати, що аміачна селітра сприяє зниженню рівня рН грунту (підкислює грунт). Кальцієва селітра не підкислює грунт та дає рослині необхідний кальцій, який дуже важливо дати саме на початку вегетації. Також базовим є принцип співвідношення калію до магнію. Оптимальний рівень 2.5-3 до 1. На багатьох грунтах рівень доступного калію практично відповідає рівню доступного магнію. В таких умовах магній блокує засвоювання калію. Як вихід, додаткове внесення калію у таких нормах, щоб збалансувати співвідношення калію до магнію хоча б на рівні 2.5 до 1. У підземних водах, які ми використовуємо для поливу, практично завжди є великий вміст магнію, і при застосуванні добрив для фертигації треба обов’язково це враховувати.
При підвищенні температури, рослина починає регенерувати ушкоджену, внаслідок низьких температур, кореневу систему, тому в цей час буде потребувати збільшеної норми фосфору розчиненого у воді у доступній для рослини формі поліфосфатів. Тут співвідношення елементів N-P-K може бути 1-3-2.
Далі іде період активного вегетативного росту і потреби рослини збалансовані у відношенні до азоту, фосфору та калію як 2-1-2. Завжди потрібно пам’ятати за мікроелементи в добривах та магній, кальцій і сірку, які відіграють важливу роль в життєдіяльності рослини.
Від початку цвітіння потреба у азоті зменшується, натомість збільшується потреба в калії на фоні середньої потреби в фосфорі та кальції.
Починаючи від моменту росту ягоди калій стає домінуючим елементом на фоні середнього рівня кальцію та низького рівня фосфору та азоту. Тут співвідношення N–P-K буде на рівні 1-1-3.
Розібравшись з базовим живленням та принципами потреб відносно періодів вегетації ми можемо перейти до фертигації рослин
4) Фертигація (живлення через крапельний полив)
Фертигація – це спосіб внесення водорозчинних добрив через полив. Найкращим на мій погляд і найдешевшим способом такого поливу є краплинна стрічка. Не можна розглядати цей метод як головний при живленні рослин, лише як додатковий. Через фертигацію ми можемо подавати на даному етапі розвитку, добрива саме в тих пропорціях та нормах, які рослина потребує.
Перед прийняттям рішення про створення такої системи потрібно провести обов’язкові аналізи води для застосуванні у фертигації. Базуючись на цих аналізах можна розрахувати систему поливу та можливого додаткового очищення і підкислення води перед початком застосування. Великий рівень гідрокарбонатів підвищує рівень рН води і не сприяє добрій розчинності елементів живлення, потрібних рослині. Тому на початковому етапі потрібно нейтралізувати гідрокарбонати шляхом додавання до води азотної кислоти. Тільки після стабілізації рН води на потрібному для рослини рівні ми можемо починати додавання до води добрив.
При застосуванні фертигації можна використовувати як так звані прості добрива (сульфати магнію та калію, фосфати) так і вже готові збалансовані відносно потреб рослини та фаз вегетації комплексні добрива з мікро елементами. Також обов’язковим добривом для фертигації є кальцієва селітра. Якщо основні прості добрива можна змішувати в концентрованому вигляді в одній ємності, то кальцієва селітра може змішуватися лише з мікроелементами. Уже розведені добрива в систему поливу можуть бути подані через обладнання інжекторного типу чи звичайний ротаметр.
Головне при застосування фертигації навчитися стимулювати вегетативні та генеративні процеси в рослині. Цього можна досягти через зміну концентрації добрива в поливній воді (ЕС води), вмістом елементів живлення, зміною частоти та тривалістю циклів поливу.
На початковій стадії розвитку рослини рівень ЕС поливної води має бути на рівні 1.1 – 1.5 мS/см. При збільшенні концентрації кореневий волосок може знищуватися. Також не потрібно допускати пересушування грунту, при цьому деяка частина кореневого волоска теж може гинути. Після входження рослини в генеративну фазу концентрацію добрива в поливній воді потрібно збільшити до 1.8 – 2.5 мS/см. Оптимальний рівень рН 5.5 – 6.0.
Разом в одній ємності можна мішати азотани, сульфати , фосфати, мікроелементи.
Весна: збільшена норма фосфору Р, який краще засвоюється рослиною при температурі вище +15 градусів. Вода подається великими порціями але не часто. Це сприятиме стимулюванню кореневої системи до росту для пошуку води та поживних елементів.
Магній - має важливе значення у фотосинтезі, підсилює рухливість фосфору в грунті та стимулює його засвоювання.
Але зараз хотів би поговорити не про це, а про правильний баланс елементів живлення відносно періодів вегетації. Розкажу деякі моменти. Ранньою весною рослина для правильного росту має мати перевагу у живленні кальцієм та азотом. При цьому азот мусить бути в аміачній формі і навіть у холодну погоду засвоюватися рослиною. Ця форма азоту сприяє розвитку кореневої системи та кращому засвоюванню фосфору. Найкраще застосувати в цей період аміачну селітру, яка має в своєму складі дві форми азоту: амонійну – доступну відразу після застосування і нітратну – з пролонгованою дією, яка позитивно впливає на засвоєння калію, магнію і кальцію. В цей період рослина потребує багато кальцію і мінімум калію. При великому рівні калію в грунті у цей період, засвоювання кальцію відбувається дуже важко, тому живлення калієм потрібно розпочинати пізніше, щоб не створювати дисбаланс живлення калій – кальцій на початковій стадії вегетації рослини. Не потрібно забувати, що аміачна селітра сприяє зниженню рівня рН грунту (підкислює грунт). Кальцієва селітра не підкислює грунт та дає рослині необхідний кальцій, який дуже важливо дати саме на початку вегетації. Також базовим є принцип співвідношення калію до магнію. Оптимальний рівень 2.5-3 до 1. На багатьох грунтах рівень доступного калію практично відповідає рівню доступного магнію. В таких умовах магній блокує засвоювання калію. Як вихід, додаткове внесення калію у таких нормах, щоб збалансувати співвідношення калію до магнію хоча б на рівні 2.5 до 1. У підземних водах, які ми використовуємо для поливу, практично завжди є великий вміст магнію, і при застосуванні добрив для фертигації треба обов’язково це враховувати.
При підвищенні температури, рослина починає регенерувати ушкоджену, внаслідок низьких температур, кореневу систему, тому в цей час буде потребувати збільшеної норми фосфору розчиненого у воді у доступній для рослини формі поліфосфатів. Тут співвідношення елементів N-P-K може бути 1-3-2.
Далі іде період активного вегетативного росту і потреби рослини збалансовані у відношенні до азоту, фосфору та калію як 2-1-2. Завжди потрібно пам’ятати за мікроелементи в добривах та магній, кальцій і сірку, які відіграють важливу роль в життєдіяльності рослини.
Від початку цвітіння потреба у азоті зменшується, натомість збільшується потреба в калії на фоні середньої потреби в фосфорі та кальції.
Починаючи від моменту росту ягоди калій стає домінуючим елементом на фоні середнього рівня кальцію та низького рівня фосфору та азоту. Тут співвідношення N–P-K буде на рівні 1-1-3.
Розібравшись з базовим живленням та принципами потреб відносно періодів вегетації ми можемо перейти до фертигації рослин
4) Фертигація (живлення через крапельний полив)
Фертигація – це спосіб внесення водорозчинних добрив через полив. Найкращим на мій погляд і найдешевшим способом такого поливу є краплинна стрічка. Не можна розглядати цей метод як головний при живленні рослин, лише як додатковий. Через фертигацію ми можемо подавати на даному етапі розвитку, добрива саме в тих пропорціях та нормах, які рослина потребує.
Перед прийняттям рішення про створення такої системи потрібно провести обов’язкові аналізи води для застосуванні у фертигації. Базуючись на цих аналізах можна розрахувати систему поливу та можливого додаткового очищення і підкислення води перед початком застосування. Великий рівень гідрокарбонатів підвищує рівень рН води і не сприяє добрій розчинності елементів живлення, потрібних рослині. Тому на початковому етапі потрібно нейтралізувати гідрокарбонати шляхом додавання до води азотної кислоти. Тільки після стабілізації рН води на потрібному для рослини рівні ми можемо починати додавання до води добрив.
При застосуванні фертигації можна використовувати як так звані прості добрива (сульфати магнію та калію, фосфати) так і вже готові збалансовані відносно потреб рослини та фаз вегетації комплексні добрива з мікро елементами. Також обов’язковим добривом для фертигації є кальцієва селітра. Якщо основні прості добрива можна змішувати в концентрованому вигляді в одній ємності, то кальцієва селітра може змішуватися лише з мікроелементами. Уже розведені добрива в систему поливу можуть бути подані через обладнання інжекторного типу чи звичайний ротаметр.
Головне при застосування фертигації навчитися стимулювати вегетативні та генеративні процеси в рослині. Цього можна досягти через зміну концентрації добрива в поливній воді (ЕС води), вмістом елементів живлення, зміною частоти та тривалістю циклів поливу.
На початковій стадії розвитку рослини рівень ЕС поливної води має бути на рівні 1.1 – 1.5 мS/см. При збільшенні концентрації кореневий волосок може знищуватися. Також не потрібно допускати пересушування грунту, при цьому деяка частина кореневого волоска теж може гинути. Після входження рослини в генеративну фазу концентрацію добрива в поливній воді потрібно збільшити до 1.8 – 2.5 мS/см. Оптимальний рівень рН 5.5 – 6.0.
Разом в одній ємності можна мішати азотани, сульфати , фосфати, мікроелементи.
Весна: збільшена норма фосфору Р, який краще засвоюється рослиною при температурі вище +15 градусів. Вода подається великими порціями але не часто. Це сприятиме стимулюванню кореневої системи до росту для пошуку води та поживних елементів.
Вегетативний ріст: низький рівень ЕС води із збільшеною нормою азоту N, що стимулює рослину до росту.
Від моменту цвітіння ми повинні створити для рослини комфортні умови та збільшити ЕС поливної води. Також має бути збільшена норма К та Са і зменшена норма азоту.
5) Живлення під час стресових ситуацій (позакореневе по листу)
У стресові періоди розвитку рослини (активний ріст, щедре плодоношення, засуха, заморозки, град, затяжні дощі) рослина потребує додаткових заходів живлення та стимулювання.
Початок вегетації: Terra Sorb Radicular (2л/1000л води) + Н 850 WG (0.5кг/1000л води), норма води на 1га. 5-8 тон. Або позакореневе живлення по листку Amini Quelant Ca (2 л/га) разом зі стимулятором Asahi (0.5л/га). Препарат Н 850 WG складається з гумінових та фульвових кислот (гумат калію). Після циклу фертигації систему поливу обов’язково потрібно промити.
Іншим вартісним препаратом є Bio Cal. Це активатор так званої помпи ауксиново-кальцієвої. Ауксини, які є у складі цього препарату допомагають у транспортуванні кальцію по рослині.
Також на початку вегетації для створення або регенерації кореневої системи рослина потребує фосфору, який при низькій температурі грунту важко доступний. Тому можна провести кілька додаткових обробок водорозчинним комплексним добривом у складі якого є велика норма фосфору. Для цього добре підійде добриво компанії «Яра» Кристалон Жовтий (13N+ 40P+ 13K+мікроелементи).
При створенні листової маси бажано провести обробку препаратом Terra Sorb Complex. Навіть при збільшенні температури до 32 градусів цей препарат допомагає покращити фотосинтез рослин.
Перед цвітінням потрібно провести позакореневе живлення бором та цинком, бажано в баковій суміші застосувати амінокислоти, які допоможуть транспортуванню цих елементів в рослині.
Бувають періоди, коли на протязі тижня часто йдуть дощі, при цьому доступний рослині азот вимивається в нижні горизонти грунту і перестає бути досяжним. В цей період можна провести позакореневе живлення карбамідом у нормі 2-3кг/га на 500-600л. води. Азот у складі цього добрива дуже добре і швидко засвоюється рослиною і допомагає пережити стрес викликаний недобором азоту.
Не варто забувати, що усі обприскування потрібно робити ввечері або вночі, а перед внесенням в оприскувач будь-якого добрива чи інших препаратів контролювати оптимальний рівень рН води, який має складати 5.8-6.0.
6) Регенерація грунту після зими
Для проходження біологічних процесів в грунті, необхідна оптимальна для цього температура, тому для захисту грунту від прямих сонячних променів ми використовуємо мульчування. Ранньою весною мульча не дає землі прогрітися і це в свою чергу не сприяє пришвидшенню біологічних процесів в грунті. Тому при мульчуванні потрібно дочекатися, поки грунт прогріється, а вже потім розкладати мульчу. Це не стосується мульчування чорною агротканиною чи агроволокном. Допомогти запустити біологічні процеси в грунті та покращити його властивості можна за допомогою препаратів на основі корисних мікроорганізмів. В Європі та Польщі саме для цього створено багато препаратів: Biogen Rewital, Superplon K, Huard H, Terra Sorb Radicular та інші. На прикладі одного з них я спробую розповісти про їхню дію.
Вільні амінокислоти, що містяться в Terra Sorb Radicular проникають до кореня, цим самим покращують метаболізм рослини і активність фотосинтезу. Крім того, вони підсилюють роботу коренів і додатково полегшують транспортування мінералів, сприяючи швидшому і більш ефективному використанню поживних речовин рослиною, поліпшують розвиток кореневої системи, стимулюючи її до кращого росту.
7) Регенерація кореневої системи після зими та стимулювання розвитку рослин
Для стимулювання розвитку кореневої та профілактики від кореневих хвороб до фертигації можна додавати рідке добриво на основі фосфіту калію (Fosforyn K) з додатком витяжки з морських водоростей. Фосфіт калію працює як фунгіцид, а амінокислоти, які знаходяться в цьому добриві, позитивно впливають на кондицію рослин.
Гумати для позакореневого живлення краще змішувати з препаратами на основі амінокислот, норма не більше 1л/га. Найкращу ефективність гуматів можна отримати при внесенні їх в кореневу зону через фертигацію. Норма внесення 20л/га.
Іспанська фірма Symborg розробила препарат на основі грибів для мікоризації під назвою MycoUP. Продукти цієї фірми використовує спілка Driscolls при вирощуванні суниці. Підтверджено, що цей препарат стимулює розвиток сильної кореневої системи, що в свою чергу допомагає рослині отримувати воду та мінеральне живлення. MycoUP рекомендується вносити в нормі 3кг/га через 25-30 днів після посадки. Дослідами підтверджено збільшення урожайності у суниці на 7%.
В системі фертигації можна використовувати препарат Huwa San TR 50 (40мл/1м3 води) для регенерації кореневої системи після ушкодження шкідниками чи низькими температурами та стимулювання розвитку рослини (гідроокис водню стабілізований природнім антибіотиком колоїдним сріблом). Також крім знищення збудників кореневих хвороб цей препарат перешкоджає відкладанню органіки на стінках та у капілярах крапельної стрічки. Препарат можна застосовувати методом обприскування після градобою та навесні для відновлення пагонів літньої малини і ожини після пошкодження морозом.
Деструктори стерні: Trichoderma, Harzianum, Reesei застосовуються для кращого розкладання рештків рослин після подрібнення в міжряддях. Краще вносити під час мряки чи похмурої погоди ввечері.
Від моменту цвітіння ми повинні створити для рослини комфортні умови та збільшити ЕС поливної води. Також має бути збільшена норма К та Са і зменшена норма азоту.
5) Живлення під час стресових ситуацій (позакореневе по листу)
У стресові періоди розвитку рослини (активний ріст, щедре плодоношення, засуха, заморозки, град, затяжні дощі) рослина потребує додаткових заходів живлення та стимулювання.
Початок вегетації: Terra Sorb Radicular (2л/1000л води) + Н 850 WG (0.5кг/1000л води), норма води на 1га. 5-8 тон. Або позакореневе живлення по листку Amini Quelant Ca (2 л/га) разом зі стимулятором Asahi (0.5л/га). Препарат Н 850 WG складається з гумінових та фульвових кислот (гумат калію). Після циклу фертигації систему поливу обов’язково потрібно промити.
Іншим вартісним препаратом є Bio Cal. Це активатор так званої помпи ауксиново-кальцієвої. Ауксини, які є у складі цього препарату допомагають у транспортуванні кальцію по рослині.
Також на початку вегетації для створення або регенерації кореневої системи рослина потребує фосфору, який при низькій температурі грунту важко доступний. Тому можна провести кілька додаткових обробок водорозчинним комплексним добривом у складі якого є велика норма фосфору. Для цього добре підійде добриво компанії «Яра» Кристалон Жовтий (13N+ 40P+ 13K+мікроелементи).
При створенні листової маси бажано провести обробку препаратом Terra Sorb Complex. Навіть при збільшенні температури до 32 градусів цей препарат допомагає покращити фотосинтез рослин.
Перед цвітінням потрібно провести позакореневе живлення бором та цинком, бажано в баковій суміші застосувати амінокислоти, які допоможуть транспортуванню цих елементів в рослині.
Бувають періоди, коли на протязі тижня часто йдуть дощі, при цьому доступний рослині азот вимивається в нижні горизонти грунту і перестає бути досяжним. В цей період можна провести позакореневе живлення карбамідом у нормі 2-3кг/га на 500-600л. води. Азот у складі цього добрива дуже добре і швидко засвоюється рослиною і допомагає пережити стрес викликаний недобором азоту.
Не варто забувати, що усі обприскування потрібно робити ввечері або вночі, а перед внесенням в оприскувач будь-якого добрива чи інших препаратів контролювати оптимальний рівень рН води, який має складати 5.8-6.0.
6) Регенерація грунту після зими
Для проходження біологічних процесів в грунті, необхідна оптимальна для цього температура, тому для захисту грунту від прямих сонячних променів ми використовуємо мульчування. Ранньою весною мульча не дає землі прогрітися і це в свою чергу не сприяє пришвидшенню біологічних процесів в грунті. Тому при мульчуванні потрібно дочекатися, поки грунт прогріється, а вже потім розкладати мульчу. Це не стосується мульчування чорною агротканиною чи агроволокном. Допомогти запустити біологічні процеси в грунті та покращити його властивості можна за допомогою препаратів на основі корисних мікроорганізмів. В Європі та Польщі саме для цього створено багато препаратів: Biogen Rewital, Superplon K, Huard H, Terra Sorb Radicular та інші. На прикладі одного з них я спробую розповісти про їхню дію.
Вільні амінокислоти, що містяться в Terra Sorb Radicular проникають до кореня, цим самим покращують метаболізм рослини і активність фотосинтезу. Крім того, вони підсилюють роботу коренів і додатково полегшують транспортування мінералів, сприяючи швидшому і більш ефективному використанню поживних речовин рослиною, поліпшують розвиток кореневої системи, стимулюючи її до кращого росту.
7) Регенерація кореневої системи після зими та стимулювання розвитку рослин
Для стимулювання розвитку кореневої та профілактики від кореневих хвороб до фертигації можна додавати рідке добриво на основі фосфіту калію (Fosforyn K) з додатком витяжки з морських водоростей. Фосфіт калію працює як фунгіцид, а амінокислоти, які знаходяться в цьому добриві, позитивно впливають на кондицію рослин.
Гумати для позакореневого живлення краще змішувати з препаратами на основі амінокислот, норма не більше 1л/га. Найкращу ефективність гуматів можна отримати при внесенні їх в кореневу зону через фертигацію. Норма внесення 20л/га.
Іспанська фірма Symborg розробила препарат на основі грибів для мікоризації під назвою MycoUP. Продукти цієї фірми використовує спілка Driscolls при вирощуванні суниці. Підтверджено, що цей препарат стимулює розвиток сильної кореневої системи, що в свою чергу допомагає рослині отримувати воду та мінеральне живлення. MycoUP рекомендується вносити в нормі 3кг/га через 25-30 днів після посадки. Дослідами підтверджено збільшення урожайності у суниці на 7%.
В системі фертигації можна використовувати препарат Huwa San TR 50 (40мл/1м3 води) для регенерації кореневої системи після ушкодження шкідниками чи низькими температурами та стимулювання розвитку рослини (гідроокис водню стабілізований природнім антибіотиком колоїдним сріблом). Також крім знищення збудників кореневих хвороб цей препарат перешкоджає відкладанню органіки на стінках та у капілярах крапельної стрічки. Препарат можна застосовувати методом обприскування після градобою та навесні для відновлення пагонів літньої малини і ожини після пошкодження морозом.
Деструктори стерні: Trichoderma, Harzianum, Reesei застосовуються для кращого розкладання рештків рослин після подрібнення в міжряддях. Краще вносити під час мряки чи похмурої погоди ввечері.
Продовження читайте за посиланням Технологічна карта вирощування фундука, 2 частина.